Zecca Simona

Є художниці, які не просто малюють, а відчувають світ, який передають на полотні.
Сімона Дзекка — одна з них: чутлива душа, що розповідає історію серця кожним мазком пензля. Її світ – це поєднання мрії та реальності, де кольори, здається, починають говорити самі.

“Мистецтво має неймовірну силу пробуджувати емоції, а любов — у самому серці всього.
У моїх снах кольори танцюють, шепочучи історії, які прагнуть бути увічненими на полотні.

Спочатку я прагнула стати гіперреалістичною художницею — у пошуках досконалості й краси.
Але сумнів часто проникав у мій пензель, залишаючи на ньому сліди розчарування.
Та саме з цих боротьб народилося моє справжнє покликання художниці.

Малювати — це не бути досконалою, а висловлювати себе й розповідати мовчазні історії.
Кожен мазок став зізнанням у любові та свідченням мого розвитку.

Саме у своєму мистецтві я знайшла радість і свій внутрішній голос.
Не шукаючи більше схвалення, я малюю з чистої любові до живопису.
Кожен мазок — це нагода поділитися подорожжю моєї душі на полотні.

Наполегливість привела до тріумфу, і сьогодні живопис став моїм притулком миру.”

Сімона Дзекка – Уявіть мене гарненькою

« Picture me pretty »: oil on canvas with gold leaf, cm 50x40, Euro 950

« Picture me pretty »: oil on canvas with gold leaf, cm 50×40, Euro 950

Сучасна італійська художниця Сімона Дзекка досліджує тонкі взаємини між поглядом, образом і ідентичністю.
Її високореалістичні роботи запрошують до роздумів про те, як ми сприймаємо жіночність, і про тонку межу між тим, що видно, і тим, що відчувається.
Поєднуючи тиху іронію з живописною точністю, її мистецтво говорить про наш час — епоху, у якій зовнішність стала мовою, а кожне обличчя шукає свою правду за образом.

Picture me pretty (Уявіть мене гарненькою)

У цій захопливій роботі Сімона Дзекка досліджує межу між зовнішністю та уявленням.
Рука тримає обкладинку журналу перед обличчям жінки — жест простий, але глибокий.
Художниця ставить питання про побудову краси та про напруження між реальним і ідеальним.

Золотий фон, що нагадує стародавні ікони, надає сучасній сцені майже священного сяйва — сцені, де погляд формується медійними образами.
Її гіперреалістична техніка — від волосся до тканини — виходить за межі реалізму, перетворюючись на медитацію про сам образ.

Назва Picture me pretty (Уявіть мене гарненькою) має м’яку іронію, поєднуючи привабливість і вразливість.
Ця картина стає роздумом про силу образів, про бажання існувати через них і про тиху втому від того, що тебе постійно бачать.

Наташа Валлеліан – збірна Швейцарії.